Історія справи

Постанова ВГСУ від 22.02.2017 року у справі №5023/2005/12
Постанова ВГСУ від 14.04.2016 року у справі №5023/2005/12
Постанова ВГСУ від 18.03.2014 року у справі №5023/2005/12
Ухвала КГС ВП від 30.07.2018 року у справі №5023/2005/12
Постанова ВГСУ від 14.04.2016 року у справі №5023/2005/12
Ухвала КГС ВП від 24.06.2018 року у справі №5023/2005/12
Постанова ВГСУ від 03.02.2015 року у справі №5023/2005/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2017 року Справа № 5023/2005/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Білошкап О.В.,суддів -Панової І.Ю., Погребняка В.Я.,за участю представників сторін:

ПАТ "ПУМБ" - Медведя А.В.,

ПАТ "ВТБ Банк" - Соколовської К.П.,

арбітражного керуючого Куліченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.10.2016 та у справі №5023/2005/12 за заявою Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про визнання банкрутом Іноземного підприємства "Торговий дім "Харківський завод шампанських вин" , -

в с т а н о в и в:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.10.2016 по справі 5023/2005/12 (суддя Яризько В.О.) відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" з грошовими вимогами до боржника, заявлені вимоги банку відхилено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 (головуючий суддя - Тарасова І.В., судді Здоровко Л.М., Плахов О.В.) апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" задоволено частково, ухвалу господарського суду Харківської області від 18.10.2016 р. у справі № 5023/2005/12 в частині відмови у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" з грошовими вимогами до боржника в розмірі 6 501 218,00 грн. скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" з грошовими вимогами до боржника частково у розмірі 6 501 218,00 грн., визнано кредиторські вимоги ПАТ "ПУМБ" у розмірі 6 510 218,00 грн., з яких: 1218,00 грн. вимог по сплаті судового збору - перша черга задоволення вимог кредиторів; 6 500 000,00 грн. вимог, що забезпечені заставою майна боржника - окремо внести до реєстру вимог кредиторів. В іншій частині ухвалу залишено без змін. Справу направлено до господарського суду Харківської області для подальшого розгляду.

Публічне акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.10.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 в частині відмови в задоволенні вимог ПАТ "ПУМБ" до боржника на суму 8361300,00 дол. США скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ПАТ "ПУМБ" з грошовими вимогами до боржника в повному обсязі, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Харківської області від 07.05.2012 порушено провадження у справі про банкрутство Іноземного товариства "Торговий дім "ХЗШВ" за заявою ПАТ "ВТБ Банк" на підставі ст.ст. 7, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, розгляд даної справи здійснюється за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній до 19.01.2013р.

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду Харківської області від 13.08.2014р. введено судову процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Куліченка М.В.

23.09.2014р. в газеті "Голос України" №181(5931) розміщено оголошення про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення арбітражного керуючого та прийняття вимог кредиторів протягом 30 днів з дня опублікування оголошення.

22.10.2014 ПАТ "ПУМБ" звернулося до господарського суду із заявою про грошові вимоги до боржника, в якій банк просив внести до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги ПАТ "ПУМБ": 1218,00 грн. до першої черги вимог кредиторів, 8361300.00 доларів США (що за офіційним курсом НБУ на дату заявлення вимог становило еквівалент 108283851,78 грн.) до четвертої черги вимог кредиторів, а також окремо внести до реєстру вимог кредиторів забезпечені заставою вимоги на суму 6500000,00 грн.

25.10.2014 в газеті "Голос України" №206(5956) у зв'язку із технічною опискою у коді ЄДРПОУ боржника та в адресі його місцезнаходження ініціюючим кредитором опубліковано виправлений текст оголошення.

21.11.2014 ПАТ "ПУМБ" звернулося із уточненою заявою, в якій просило внести до реєстру вимог кредиторів його грошові вимоги в загальній сумі 133142028,00 грн., з яких: 1218,00 грн. - до першої черги вимог кредиторів, 8361300,00 доларів США (що за офіційним курсом НБУ на дату заявлення вимог становило еквівалент 126640810,00 грн.) - до четвертої черги вимог кредиторів, а також окремо внести до реєстру вимог кредиторів забезпечені заставою вимоги на суму 6500000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.08.2015, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 17.08.2015, заяву ПАТ "ПУМБ" з грошовими вимогами до боржника Іноземного підприємства "Торговий дім "ХЗШВ" задоволено в повному обсязі в загальній сумі 133142028,00 грн., у тому числі: основна заборгованість в сумі 126640810,00 грн.; вимоги, що забезпечені заставою майна боржника, в сумі 6500000,00 грн.; вимоги по сплаті судового збору в сумі 1218,00 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 апеляційну скаргу ПАТ "ВТБ Банк" задоволено частково, ухвалу господарського суду Харківської області від 05.08.2015, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 17.08.2015, скасовано, заяву ПАТ "ПУМБ" з грошовими вимогами до боржника задоволено в повному обсязі в загальній сумі 133142028,00 грн., визнано кредиторські вимоги ПАТ "ПУМБ" у розмірі 133142028,00 грн., з яких: 1218,00 грн. вимог по сплаті судового збору - перша черга задоволення вимог кредиторів; 126640810,00 грн. основної заборгованості - четверта черга задоволення вимог кредиторів; 6500000,00 грн. вимог, що забезпечені заставою майна боржника - окремо внесено до реєстру вимог кредиторів.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2016 касаційну скаргу "ВТБ Банк" задоволено частково, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 та ухвалу господарського суду Харківської області від 05.08.2015, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 17.08.2015 скасовано, справу в скасованій частині передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області з тих підстав, що визнавши кредиторські вимоги ПАТ "ПУМБ" на суму 126640810,00 грн., які грунтуються на договорі поруки №7.5-87/П-5 від 29.01.2009, суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив підстави виникнення кредиторських вимог, не перевірив чи встановлено в договорі поруки строк дії поруки, а в разі не встановлення такого строку, суд повинен був з'ясувати, чи не припинила дію порука відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України. Також суд апеляційної інстанції не дослідив, чи було пред'явлено кредитором вимогу до поручителя протягом встановленого ст.559 ЦК України строку.

Таким чином, дійшовши висновку про те, що порука за договором поруки не є припиненою, оскільки зобов'язання за кредитним договором не виконано, суд апеляційної інстанції не перевірив доводи ПАТ "ВТБ Банк" щодо припинення вказаного договору поруки та не надав цим доводам належної правової оцінки з урахуванням вимог статті 559 ЦК України.

За новим розглядом справи, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених вимог ПАТ "Перший український міжнародний банк", виходячи з того, що зобов'язання за вказаним договором поруки припинилися зі спливом шести місяців з дня закінчення строку виконання основного зобов'язання. Так, право пред'явити вимогу до поручителя про виконання зобов'язання боржника щодо повернення кредиту у банка виникло починаючи з 29.05.2009 та протягом наступних шести місяців, а кредитор - ПАТ "ПУМБ" з позовом до суду про стягнення з ІП "ТД "ХЗШВ" основної заборгованості ДП "ХЗШВ" перед банком у сумі 8361300,00 дол. США протягом зазначеного часу не звернувся, у зв'язку з цим станом на 06.05.2012р. у ПАТ "ПУМБ" відсутнє право вимоги до ІП "ТД "ХЗШВ" за договором поруки №7.5-87/П-5 від 29.01.2009 .

Крім того, судом було встановлено, що майно, передане ІП "ТД "ХЗШВ" в заставу ПАТ "ПУМБ Банк" згідно укладеного договору застави товарів в обороті № 7.5-87/ЗТ-4 від 29.01.2009р. , відсутнє у зв'язку з його реалізацією, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що право застави за договором № 7.5-87/ЗТ-4 від 29.01.2009р. є припиненим відповідно до ч.1 ст. 593 ЦК України.

Переглянувши справу в апеляційному порядку згідно ст.ст.99,101 ГПК України, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що кредиторські вимоги ПАТ "ПУМБ" до ІП "ТД "ХЗШВ" як до солідарного з ДП "ХЗШВ" боржника на підставі договору поруки за невиконання умов кредитного договору №7.5-87 від 30.05.2008 не підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів ІП "ТД "ХЗШВ", оскільки станом на 06.05.2012 у ПАТ "ПУМБ" відсутні права вимоги до ІП "ТД "ХЗШВ" у зв'язку із припиненням зобов'язання за договором поруки через сплив шестимісячного терміну з дня закінчення строку виконання основного зобов'язання. У зв'язку з цим суд апеляційної інстанції залишив в цій частині ухвалу суду першої інстанції в силі.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції скасував ухвалу в частині відмови у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" з грошовими вимогами до боржника в розмірі 6 501 218,00 грн. та прийняв нове рішення, яким визнав кредиторські вимоги ПАТ "ПУМБ" у розмірі 6 510 218,00 грн., з яких: 1218,00 грн. - вимоги по сплаті судового збору - перша черга задоволення вимог кредиторів; 6 500 000,00 грн. - вимоги, що забезпечені заставою майна боржника - окремо внести до реєстру вимог кредиторів.

Так, суд апеляційної інстанції визнав обгрунтованими вимоги на суму 6500000,00 грн., які забезпечені заставою, враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази примусової реалізації предмета застави. Отже, договір застави не може вважатись припиненим у зв'язку із реалізацією предмета застави, а тому є діючим. Боржником не надано доказів реалізації товарів в обороті, а саме, вручення їх набувачу або транспортній організації для відправлення набувачу, як то передбачено п. 2.1.1 договору застави. Крім того, відомості щодо обтяження майна, що є предметом застави за договором застави товарів в обороті № 7.5-87/ЗТ-4 від 29.01.2009р. станом на час розгляду справи містяться в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 21.06.2016 року за № 15872409.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність внесення кредиторських вимог на суму 6 500 000,00 грн. окремо до реєстру вимог кредиторів, як таких, що забезпечені заставою.

Звертаючись з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, ПАТ "ПУМБ" не погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо необхідності відхилення вимог ПАТ "ПУМБ" на суму 126640810,00 грн., які грунтуються на договорі поруки №7.5-87/П-5 від 29.01.2009.

Згідно з статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Статтею 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, як первісну заяву ПАТ "ПУМБ" з вимогами до боржника від 22.10.2014, так і уточнену заяву від 21.11.2014, кредитором було подано у встановлений законом строк.

Звертаючись із заявою з грошовими вимогами до боржника, ПАТ "ПУМБ" послалося на те, що 30.05.2008 між ПАТ "ПУМБ" (як кредитором) та Державним підприємством "Харківський завод шампанських вин" (як позичальником) укладено кредитний договір №7.5-87 з додатковою угодою №1 від 13.08.08 та додатковою угодою №2 від 29.012009, відповідно до якого кредитор зобов'язався надати позичальнику у тимчасове платне користування кредитні кошти у вигляді поновлювальною кредитної лінії з лімітом у розмірі 8500000,00 доларів США, а позичальник зобов'язався прийняти зазначену суму кредитних коштів, використати її за цільовим призначенням, сплатити ПАТ "ПУМБ" проценти за користування кредитними коштами і повернути їх в розмірах та в термін, що передбачені пунктом 6.1. кредитного договору.

ПАТ "ПУМБ" належним чином виконало покладені кредитним договором на нього обов'язки, відкривши позичальнику позичковий рахунок та надавши йому обумовлені кредитним договором грошові кошти згідно з заявками позичальника у розмірі 8453500,00 доларів США.

Позичальник був зобов'язаний повернути основну суму заборгованості за кредитним договором в строк до 29.05.2009, проте вказане зобов'язання виконав частково і 10.03.2009 було повернуто кредиторові 92200,00 доларів США.

Як встановив суд апеляційної інстанції, станом на 29.05.2009 основна заборгованість ДП "Харківський завод шампанських вин" за кредитним договором складала 8361300,00 доларів США, яка не була погашена в подальшому та існувала як на момент порушення провадження в даній справі про банкрутство (07.05.2012), так і на час звернення ПАТ "ПУМБ" у 2014 році до суду із заявою про визнання його кредиторських вимог. Сума нарахованих ПАТ "ПУМБ" та несплачених відсотків за користування кредитом згідно з розрахунком заборгованості склала 7745788,93 доларів США.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.01.2009 між боржником - ІП "ТД "ХЗШВ" та ПАТ "ПУМБ" було укладено договір поруки №7.5-87/П-5, відповідно до якого боржник поручився перед ПАТ "ПУМБ" за виконання ДП "ХЗШВ" зобов'язань зі сплати основного боргу за кредитним договором.

Відповідно до п. 1.3 договору поруки у разі порушення ДП "ХЗШВ" зобов'язань, що випливають з кредитного договору ДП "ХЗШВ" і ІП "ТД "ХЗШВ" відповідають перед ПАТ "ПУМБ" як солідарні боржники.

Отже, ІП "ТД "ХЗШВ" на підставі договору поруки несе солідарну відповідальність з ДП "ХЗШВ" перед ПАТ "ПУМБ" за невиконання ДП "ХЗШВ" умов кредитного договору зі сплати основної суми кредиту в розмірі 8361300,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату заявлення вимог (1514,6067 гривень/100.00 доларів США) становить еквівалент 126640810,00 грн.

Згідно ст.ст. 11, 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Згідно частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Таким чином, строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.

Відповідно, закінчення строку, встановленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Отже, вимогу до поручителя про виконання взятого ним зобов'язання має бути пред'явлено в межах строку дії поруки (6 місяців, 1 року чи будь-якого іншого строку, встановленого сторонами в договорі). Тому навіть якщо в межах строку дії поруки була пред'явлена претензія і поручитель не виконав указані в ній вимоги, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами вказаного строку, оскільки із закінченням строку припинилося матеріальне право.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 17.09.2014 у справі № 6-53цс14, від 17.02.2016 у справі №6-1844цс15, від 24.02.2016 у справі №6-2239цс15, від 29.06.2016 у справі №6-272цс16, яка згідно зі ст. 11128 ГПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, статтею 6 договору поруки №7.5-87/П-5 від 29.01.2009 встановлено умови її припинення, зокрема, п. 6.1. договору сторони узгодили, що порука за цим договором припиняється з припиненням зобов'язання.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що у договорі поруки не встановлено строк її дії відповідно до статті 252 ЦК України, а тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Також, судами встановлено, що умовами кредитного договору №7.5-87 від 30.05.2008 року строком виконання основного зобов'язання є 29.05.2009 року.

За таких обставин, керуючись ч. 4 ст. 559 ЦК України банк мав право пред'явити вимогу до поручителя про виконання порушеного зобов'язання боржника щодо повернення кредиту починаючи з 29.05.2009 та протягом наступних шести місяців.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.06.2009 ПАТ "ПУМБ" на адресу поручителя - ІП "ТД "ХЗШВ" було направлено вимогу №Ді/196и, яка була отримана ІП "ТД "ХЗШВ" 04.06.2009, про необхідність погашення основної заборгованості ДП "ХЗШВ" перед банком у сумі 8361300,00 дол. США, яка залишена без задоволення.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось самим боржником, ПАТ "ПУМБ" із відповідним позовом до поручителя - ІП "ТД "ХЗШВ" протягом строку дії поруки не зверталось.

Отже, станом на 06.05.2012 у ПАТ "ПУМБ" відсутнє право вимоги до ІП "ТД "ХЗШВ" у зв'язку із припиненням зобов'язання за договором поруки через сплив шестимісячного терміну з дня закінчення строку виконання основного зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про відсутність правових підстав для визнання та включення до реєстру вимог кредиторів ІП "ТД "ХЗШВ" грошових вимог ПАТ "ПУМБ" на суму 8361300,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату заявлення вимог становить еквівалент 126 640 810,00 грн., заявлених на підставі договору поруки №7.5-87/П-5 від 29.01.2009.

Відповідно до статті 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або в постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи межі перегляду справи у касаційній інстанції, встановлені ст. 1117 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що під час розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" з кредиторськими вимогами, які грунтуються на договорі поруки №7.5-87/П-5 від 29.01.2009 фактичні її обставини були встановлені судами попередніх інстанцій на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Отже, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 щодо залишення без змін ухвали Господарського суду Харківської області від 18.10.2016 в частині відмови в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" з грошовими вимогами до боржника на суму 126640810,00 грн., які грунтуються на договорі поруки №7.5-87/П-5 від 29.01.2009, відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підстави для її скасування відсутні.

Доводи касаційної скарги ПАТ "ПУМБ" не спростовують правомірності висновків суду апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.11.2016 щодо залишення без змін ухвали Господарського суду Харківської області від 18.10.2016 в частині відмови в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" з грошовими вимогами до боржника на суму 126640810,00 грн., які грунтуються на договорі поруки №7.5-87/П-5 від 29.01.2009 у справі №5023/2005/12 залишити без змін.

Головуючий: Білошкап О.В. Судді:Панова І.Ю. Погребняк В.Я.